Переможець волинського відбору WorldSkills Ukraine за компетенцією «Зварювальні роботи» Станіслав Смаль вчиться в Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури за спеціальністю «Будівництво і цивільна інженерія». Попередньо він отримав у цьому ж закладі диплом електрозварника 4-го розряду.

«Я мав велике бажання працювати на «Азовсталі», але війна зруйнувала плани. Тепер хочу завершити навчання та, можливо, відкрити власну справу. Варіант працювати на східному підприємстві все ж не відкидаю, бо це гарний досвід», – ділиться Станіслав Смаль.

Як Стас обрав професію та чим його зацікавив WSU? Відповіді на ці та інші запитання шукайте в інтерв’ю.

Чому обрав професію електрозварника?

В 11-му класі почав цікавився професіями, дивився YouTube-відео про них. В інтернеті знаходив багато інформації для профорієнтації.

В той час натрапив на роботи ковалів. Вони створюють надзвичайні вироби: ворота, огорожі, альтанки, лавки. Оскільки ковальство перетинається зі зварюванням, звернув увагу й на цей напрям.

Крім того, мій тато часто в господарстві зварює. Одного разу я спробував, процес сподобався. Врешті зацікавився професією зварника, знайшов училище та вступив.

Батьки підтримали вибір.

Тобто ніяких суперечок вдома не було?

Я непогано вчився у школі, результати ЗНО були хороші. Спочатку мама намагалася налаштувати на навчання в університеті, навіть пропонувала вступати на вчителя. Водночас батьки розуміли, що якщо я оберу професію не до душі, про позитивний результат не буде й мови. Я обрав професійну освіту.

Бачив конкретні переваги?

Так. По-перше, сподобалася коротка програма та можливість швидко почати заробляти, стати самостійним і фінансово незалежним. Оскільки я вступав після 11-го класу, першу професію отримав за рік.

По-друге, мобільність всередині закладу. Мені пощастило, очікування до обраної професії справдилися. Однак знаю приклад, коли хлопчина вступив на столяра, а йому не сподобалося навчання. Далі його перевели у групу електрозварників. За тиждень знов перевели на іншу професію, яка більще відповідала його інтересам.

Які враження від навчання?

Отримую задоволення, дуже надихає. Спочатку на парах не все записував, адже матеріал легко запам’ятовувався.

Чи проходив вже виробничу практику?

Так, тричі. Працював на двох заводах і один раз на базі училища. Враження різні.

Щоразу пропонували роботу, але я відмовлявся. На першому курсі не було сенсу в працевлаштуванні через брак знань. З низькою кваліфікацією зарплата була би маленькою.

Згодом, отримавши вищий розряд, надходили запрошення на роботу із кращими умовами та вищою зарплатою. Я порадився з майстром і вирішив довчитися, отримати максимум знань і навичок.

Часто радишся з викладачами?

У нас приятельські відносини. Коли покликали на підприємство Modern Expo, я вже погодився на участь у WorldSkills Ukraine. Тому вирішив порадитися з майстром. Він сказав, що за конкурсом спостерігають серйозні роботодавці, тож якщо покажу результат – можна отримати більше рекомендацій і запрошень на роботу.

Як дізнався про WorldSkills Ukraine?

Про змагання почув наприкінці першого курсу. Наступного року почалася пандемія коронавірусу, була невизначеність, все перенесли в онлайн. Торік майстер запевнив, що WSU відбудеться, тож я подав заявку.

Мене попередили, що у підготовці будемо шліфувати навички, вчити нове. Саме це зацікавило, з’явився азарт.

Як проходила підготовка?

Найскладнішим було дотримуватися дисципліни. Я проходив практику на Modern Expo та водночас мав підготовчі заняття. За півтора місяця мав лише кілька днів, у які не брав до рук електродотримач.

Я знав, що буде складно, проте був готовий до такого темпу.

Чого очікував від конкурсу?

Найкращий приз для мене – професійне визнання. Коли роботодавці з промислового сектору бачать у тобі потенціал, це додає впевненості.

Які плани після випуску?

До війни я мав 2 варіанти розвитку. За першим хотів працювати на «Азовсталі», це потужне металургійне підприємство, робота на якому є престижною. Нове середовище, знайомства. Це дуже приваблювало, але війна зруйнувала цей план.

За другим варіантом хотів відкрити власну справу. Виготовляти на замовлення малогабаритні металоконструкції. Цей напрям перетинається з ковальською справою, яка залишається для мене цікавою. Працюючи самостійно можна ще займатися будівництвом приватних будинків. Перспектив зі своєю професією бачу дуже багато.

Водночас не відкидаю роботу на промисловому підприємстві. Зараз треба бути відкритим до змін.

Про що мрієш?

Як би банально не звучало: мати власний будинок, машину та сім’ю. Отримувати від роботи задоволення, а не відчувати щоранку, що йду на каторгу.

Мені подобається вкладатися у справу, працювати на совість. Тож мрію реалізуватися професійно.