Валерій Царук став найкращим на WorldSkills Ukraine у компетенції «Кладка цегли» на Київщині. За його успіхом стоять роки наполегливого навчання.

Після 9-го класу Валерій вступив до Білоцерківського вищого професійного училища будівництва та сервісу. Напередодні він покинув спортивний коледж, де професійно займався фехтуванням, і обрав шлях будівельника. Чому? Про це хлопець розповів команді WSU в інтерв’ю. 

Як обрав професію?

Спочатку я вчився у спортивному коледжі, професійно займався фехтуванням. Але ближче до старших класів відчув, що нас орієнтують на спортивну кар’єру, тоді як у великому спорті я себе не бачив. Також мені не подобалось ставлення викладачів і атмосфера була дуже напруженою. 

Оскільки мій дід усе життя працював будівельником, я теж вирішив піти цим шляхом. 

Тобто дід став прикладом?

Так, певною мірою. Був період, коли він працював у будівельних бригадах закордоном, в Італії. Чого вони тільки не будували: приватні будинки, багатоповерхівки, готелі, ресторани, басейни. Коли дід повернувся, показував відео з об’єктів: гарні будинки посеред неймовірної природи. Відтоді мене цікавить не лише будівництво, а ще й закордонні практики. 

Зараз мій дід у теробороні. Взагалі ця розв’язана війна дуже вплинула на мій світогляд. Тепер маю мету відбудувати країну після перемоги. Я і до вступу чув, що моя професія набуває популярності, не треба їздити на заробітки і можна гарно заробляти в Україні. Але тепер бачу в своєму фахові значно глибший сенс. 

Як обрав училище?

Мамина знайома працює в освіті, вона розповіла, що училище планує день відкритих дверей. Я прийшов подивитися на цей заклад. Нам провели екскурсії лабораторіями, гуртожитком. Оскільки розказували про усі професії, пам’ятаю, як завели в лабораторію до кулінарів і пригощали різними смаколиками. 

Найбільше сподобалася майстерня для будівельників. Хлопці-старшокурсники показували різні практичні штуки, а ще пам’ятаю, як мене вразила їхня злагоджена робота. Груду каміння вони перетворювали на гарний фасад. Хіба не магія? 🙂

Тож ти вступив…

На лицювальника-плиточника. Також отримаю диплом муляра. Наприкінці червня в мене випуск.

 

Ого! Як минули студентські роки в училищі?

Спершу було важко діставатися до училища, воно в іншому кінці міста. Рано прокидався, витрачав більше часу на дорогу. Але поступово звик. 

Коли перейшов на другий курс, почалася пандемія коронавірусу і навчання перейшло в онлайн. Ось тут настали справжні труднощі, бо в моїй професії на теорії далеко не заїдеш, треба практика. Нам давали завдання, а ми надсилали результати через інтернет. Було складно самотужки в усьому розбиратися.

На третьому курсі пів року ми ходили на заняття, а потім почалася війна.

Встиг пройти студентську практику?

Так, практика в нас раз на рік, влітку. Я проходив її на роботі дідуся. 

На першому курсі мене відправили на кілька об’єктів, щоб подивитися, яку роботу можна довірити. Зрештою я займався утепленням будинку. Треба було знімати старе утеплення і накладати нове. Здається, що це проста робота. Та враховуючи мій вік і досвід, було непросто. Зараз розумію, що це була гарна можливість спостерігати за роботою досвідчених будівельників, адже я багато чому навчився.

На другому курсі знов пішов у бригаду діда, але там вже було серйозне будівництво. Вони будували будинок з нуля. Ми зробили перших 2 поверхи, гараж і літню кухню. Далі моя практика добігла кінця – я пішов на канікули.

Отримував на практиці гроші?

Так. Мені платили трохи менше ніж звичайним працівникам, адже мав неповний робочий день і здебільшого я був «на підхваті». Перша зарплата дала багато радісних емоцій.

Я тоді зробив подарунки рідним: мамі подарував електронний годинник, сестрі – м’які іграшки. Уперше в житті зробив власні заощадження. 

А як дізнався про WSU? 

Від майстерки. Вона розповіла про регіональний відбір і запропонувала податися. Я погодився швидко, бо це була можливість перетнутися з роботодавцями.

Коли на конкурсі журі назвали моє ім’я як переможця, дуже розхвилювався. Сказали, що представлятиму Київську область на національному фіналі. 

Скасування події мене засмутило, бо ж хотів показати свої можливості, подивитися як проходять змагання такого рівня. Однак розумію, що в часи великої небезпеки є інші пріоритети. 

Що мотивували перемогти на WSU?

Хотів показати себе, привернути увагу гарної будівельної компанії.

Хотів отримати запрошення на роботу?

Не зовсім. Я хочу вступити в університет, щоб отримати вищу кваліфікацію. Однозначно піду на спеціальність, пов’язану з будівництвом. 

Дуже хочу вступити до Київського національного університету будівництва і архітектури. Зараз треба гарно скласти ЗНО, аби отримати місце на бюджеті.

Можливо, буду поєднувати навчання з роботою.

Де б хотів працювати?

Мене цікавить створення будинків. Хочу працювати в Києві або Харкові.

Чув, що до обстрілів Харків був дуже красивим і там був попит на будівельників. Хочу відновити красу Харкова. Вважаю, у цього міста є усі шанси стати ще красивішим ніж столиця України. 

Про що мрієш?

Мрію жити для себе, подорожувати, бачити архітектуру інших країн. Хотів би відвідати Німеччину. На ютубі є багато відео з тамтешньою технологію будівництва. Наприклад, у Німеччині настільки автоматизований процес будівництва, що в Україні деякі технології й не практикують. Мрію побачити все на власні очі.